Переварили саму себе

переварили саму себе

Якщо ви візьмете шматок м’яса і покладіть його в банку з соком підшлункової залози, протягом години він повністю розчиниться. Тепер уявіть, що цей сік не виходить з підшлункової залози в кишечник. Що буде з нею самою і навколишніми тканинами? Вони «переваряться». Це не страшна фантазія. Саме так проявляється панкреатит. У деяких випадках захворювання серйозно загрожує життю людини, вимагає інтенсивного лікування в хірургічному і часто навіть реанімаційному відділенні, а діагностика та профілактика його поки недосконалі. Розповідає завідувач гепато-панкреато-біліарної хірургії ЦКБ МПС, доктор медичних наук, професор Олексій Миколайович Северцов.

Загибель від своїх

ПАНКРЕАТИТ, а правильніше – «Панкреатітіс», дослівно означає запалення підшлункової залози. Найбільш небезпечна гостра форма захворювання. Панкреатичний сік містить велику кількість ферментів, які розчиняють жири, білки, вуглеводи. У нормальній ситуації він поступає в кишечник і бере участь у перетравлюванні їжі. Якщо відтік соку з якихось причин порушується (але при цьому він продовжує вироблятися – клітини-то живі!), Агресивні ферменти виходять в черевну порожнину і починають вбивати все на своєму шляху. Мало того, що місцево, в області підшлункової залози, всі тканини стають, грубо кажучи, вареними, погано доводиться всьому організму. Небезпека цього захворювання в тому, що воно викликає системні порушення. За рахунок дуже складного механізму впливу через судини виникають зміни в роботі печінки, нирок, серця. У людини в один момент може відключитися все. При важкій формі (за статистикою – в 15% випадків) розвивається панкреонекроз – омертвіння підшлункової залози. Некротичний процес може поширитися і на сусідні органи, ускладнитися поширеним перитонітом.

Камінь не в той город

найчастіша причина описаних неприємностей – камінчик, що вийшов з жовчного міхура і застряг у жовчних протоках. Анатомічно людина влаштована так, що жовчні шляхи і протоки підшлункової залози мають спільне гирло. Якщо камінь заблокував це гирло, розвивається гіпертензія, тобто підвищений тиск панкреатичного соку в підшлунковій залозі. Отже, щоб відтік ферментів відновився, потрібно прибрати камінчик. Як правило, такий варіант характерний для жінок, оскільки вони набагато частіше страждають від жовчно-кам’яної хвороби.

З чоловіками інша історія. У їхньому випадку головний винуватець панкреатиту – алкоголь, особливо поганої якості і в непомірних кількостях. Чим ядовитее речовина, тим гірше для підшлункової залози. На жаль, механізм, стовідсотково пояснює, як у цій ситуації розвивається захворювання, невідомий.

Більше рідкісні випадки, коли панкреатит виникає в результаті травм (наприклад, після удару в живіт), використання якихось лікарських препаратів, шлунково-кишкової інфекції. Припустимо, десять чоловік пішли в ресто0ан, з’їли не надто якісний продукт, наприклад, суші. Він виявився інфікованим сальмонелами. Дев’ять з десяти заробили гостре інфекційне захворювання, їх перевели в інфекційну лікарню, дали антибіотик, вони одужали. А у одного хворого ці сальмонели вийшли за межі шлунково-кишкового тракту і викликали панкреатит.

Відповідно, і лікування в кожній з цих ситуацій різний принципово. Якщо панкреатит пов’язаний з жовчно-кам’яною хворобою, доведеться видаляти не тільки застряглі в жовчних шляхах камені, але і жовчний міхур цілком, навіть якщо він не запалений (немає ознак холециститу). Бо поки є загроза виходу каменів, зберігатиметься небезпека панкреатиту. У хворих на алкоголізм дозвіл проблем – у припиненні зловживання спиртними напоями.

На жаль, панкреатит, хоча і менш агресивний, зустрічається і у дітей. Він виникає через ураження підшлункової залози різними мікроорганізмами – глистами, стафілококами, вірусами кору, ГРЗ та ін коли, наприклад, залишився недолікований вогнище хронічної інфекції у жовчних шляхах або кишечнику. Посильний “внесок” в захворювання можуть внести мами і бабусі, які не знають міри в бажанні побалувати дитя смачненьким – копченостями, солодощами, кавою, жирними бульйонами.

Один добре, а два краще

ДІАГНОЗ «панкреатит» і у нас, і за кордоном найчастіше ставлять за оцінкою основного ферменту підшлункової залози – амілази. Цей фермент розчиняє вуглеводи. Може визначатися в крові або сечі. Однак такий скрініга-тест не завжди достовірно вказує на наявність панкреатиту і іноді стає причиною гіпердіагностики. Справа в тому, що підшлункова залоза може реагувати викидом амілази на будь стресовий фактор, на якесь інше захворювання, наприклад, головний біль. Такий стан називається гіперамілазоміей – підвищена амілаза в крові. При цьому панкреатиту може і не бути. Тому бажано, щоб діагноз грунтувався не на одному-єдиному дослідженні, а підтверджувався іншими тестами. Більш детальну інформацію дає оцінка ферменту, растворяющего жири, – ліпази. Але це дослідження дороге, тому застосовується рідко. Найбільш інформативні візуалізують методики – УЗД, комп’ютерна томографія. Побачивши картинку зруйнованої або набряклою підшлункової залози, лікар може поставити точний діагноз.

Юлія БОРТУ

Рис. Олега ЖИЛІНА

No Video