Зелений горошок, консервований горошок: користь, шкода

Зелений горошок, консервований горошок: користь, шкода Зелений горошок

Горох – це рослина, яка ще в кам’яному столітті рятувало людей від голоду – так стверджують деякі вчені. Можливо, так воно і є – адже горох виростити нескладно, і люди давно навчилися це робити.

Вже кілька тисяч років тому в Китаї, Індії, Римі та Греції з гороху готували багато смачних страв, причому їх із задоволенням їли не тільки селяни та інші представники нижчих станів, а й аристократи. Потім кулінари навчилися вдало поєднувати горох з іншими продуктами, і результати вийшли дивовижні – наприклад, французькі королі дуже любили їсти горох, засмажений свинячим салом.

Солодкий зелений горошок з’явився вже в XVI столітті, і заповзятливі голландці першими освоїли його виробництво. Англійці вважали горошок делікатесом, і коштував він дуже дорого, але потім і вони навчилися вирощувати його на своїх городах.

У Росії зелений горошок з’явився в XVII столітті, але звичайні сорти гороху сі знали і раніше, і з задоволенням вживали його в їжу. Батько Петра Великого, Олексій Михайлович, поважав горох не менше, аніж французький король, але він вважав за краще їсти його з топленим маслом, а ще любив горохові пироги.

Консервований горошок

Консервований горошок з’явився в Росії не відразу, хоча консервні заводи працювали вже в другій половині XIX століття. Консерви, які тоді випускали, були в основному рибними, а потім м’ясними, і пройшло більше 100 років, перш ніж у Росії зрозуміли, що випускати консервований горошок дуже вигідно. У радянські часи консервів виробляли стільки, що обігнати нашу країну вдалося тільки США; змінився і асортимент – тоді горошку стали випускати по 213 млн. банок на рік.

Сьогодні ми, коли йдемо за продуктами харчування. часто ставимо на перше місце в списку кукурудзу і горошок – наприклад, фірми «Бондюель» або іншого відомого виробника. Чому ми так любимо ці консерви?

Дуже просто: їх можна покласти майже в будь-який салат, гарнір, приготувати з ними суп або друге блюдо; але головне – ці продукти не містять консервантів. Солодкий зелений горошок стерилізують і пастеризують, і він, як продукт харчування, свою назву виправдовує: латинське слово «conservatio» означає «збереження», а не додавання консервантів, як думають багато людей.

Сьогодні консервований горошок використовується в різних меню, в тому числі і в дієтичних: його можна їсти з картоплею, якими овочами, м’ясом, рибою, сиром, яйцями – з усіма цими продуктами він поєднується цілком нормально.

Консерви сьогодні виробляються так, що в них зберігається велика частина поживних і корисних речовин – навіть більшість вітамінів залишається в цілості. У горошку є каротин, вітаміни А, Е, С, Н і групи В; мінералів дуже багато – приблизно 26, але н0йбільше фосфору, калію, сірки, кальцію, магнію, хлору, заліза. Горошок дуже багатий білком і вуглеводами – їх вміст становить 23 і 53%; він також містить крохмаль, цукру, харчові волокна і жири.

Калорій в горошку не так мало – більше 300 ккал на 100 г, і тому горошок відмінно насичує, але при цьому засвоюватися він може чудово.

Вживання зеленого горошку, як і інших сортів гороху, знижує ймовірність виникнення інфаркту, розвитку гіпертонії та онкології. Старіння шкіри сповільнюється, якщо регулярно вживати свіжий зелений горошок.

Консервований горошок може служити засобом для зняття похмільного синдрому; він знімає втому і покращує сон.

Смак горошку залежить від його сорту. Горошок мозкових і гладкозерних сортів зазвичай використовують для консервування. Мозковий горошок овальної форми, що не дуже великий, але смачний і солодкий; гладкозерний – крупніше, а форму має округлу. Зрозуміло, що гладкозерний горошок більше підходить для салатів, а мозковий – для пюре, паштетів та інших страв, тому при покупці треба звертати увагу на назву сорту на банці.

Зелений консервований горошок подають як гарнір, і навіть як окрему страву: його розігрівають і поливають сметаною, маслом, майонезом і т. д. Звичайно, для додавання в салати та інші закуски горошок підігрівати не треба. У банку, крім зерен горошку, присутній ще й заливка – її теж треба використовувати, додаючи в борщі, щі, супи, так як в ній теж міститься багато корисного.

Заливка може бути каламутній або прозорою; якщо вона каламутна, то це означає, що в неї з горошку потрапив крохмаль, але якість від цього не знижується. Колір горошин в банку може бути зеленим, світло-зеленим, оливковою і навіть майже жовтим, але вони всі повинні бути одного кольору, і форма повинна зберігатися.

Фахівці і виробники зеленого горошку пояснюють, що в продукті не повинно бути сторонніх домішок – це краще видно в скляній банці. При виборі горошку слід звертати увагу ще на деякі особливості – зокрема, на склад продукту. Чим коротше склад, тим краще: горошок, сіль, цукор і вода. Консервантів для виготовлення консервів з горошку дійсно не потрібно; якщо ж вони є, то це означає, щонайменше, що у виробника не все в порядку з обладнанням.

Для виготовлення консервів виробники повинні використовувати тільки кращий горошок лущильних сортів: молодий, соковитий і не перезрілий. Тому треба дивитися на дату виготовлення, зазначену на банці: якщо це червень, або кінець травня, то горошок «правильний», якщо ж вказана осіння чи зимова дата, то неважко зрозуміти, що був використаний сухий горох, який замочили і розпарити, а потім приготували консерви – адже восени і взимку горошок не встигає.

Вітаміни в такому горошку навряд чи зберігаються, та й смак теж не дуже – занадто віддає крохмалем. Зазвичай на таких банках термін придатності та дата виготовлення бувають видавлені штампом: це застаріла технологія – так раніше, ще в «радянське» час, робили всі виробники. Сьогодні використовується нове обладнання: дані наносяться незмивною фарбою – тільки тоді можна сказати, що виробник використовує сучасне обладнання та його продукція відповідає стандартам якості.

Купуючи горошок вітчизняних виробників, вибирайте ті банки, на яких написано ГОСТ, а не ТУ. Виготовлення за ГОСТ – це все-таки гарантія якості, тому що і технологія, і рецептура приготування консервів у цьому випадку відпрацьовується роками. Можна також вибрати продукцію будь-якого сорту: перший, вищого або сорту «екстра» – ціна буде відповідати якості.

Банку з горошком не повинна бути роздутою, і на ній не повинно бути пошкоджень. Навіть злегка роздута кришка говорить про те, що всередину міг потрапити кисень, а такий продукт вже небезпечний для здоров’я.

Домашній консервований горошок

Нескладно приготувати консервований зелений горошок будинку, але зберігатися він зможе не більше року – в холодильнику або погребі. Можна виростити горошок самим, або купити на ринку свіжий – в сезон. Горошок треба вилущити зі стручків, промити, покласти в підсолену киплячу воду, і прокип’ятити 3-5 хвилин. Воду злити, промити горошок теплою проточною водою, розкласти в простерилізовані банки ємністю 0,5 л, і залити окропом з сіллю – 1 ст. л. солі на 1 л води, потім додати оцтову есенцію – 1/4 ч. л. і закупорити кришками. Укутувати не треба – просто дати охолонути при кімнатній температурі, і відразу поставити в льох або в холодильник. Кажуть, що такий горошок за смаком не гірше магазинного.

Чи може консервований зелений горошок принести шкоду? Може, якщо він зіпсований, або якщо з’їсти його занадто багато. При проблемах з кишечником – схильності до метеоризму, а також подагрі краще обійтися без горошку, однак пара ложок в овочевому салаті навряд чи може викликати загострення будь-яких проблем зі здоров’ям.

Гатауліна Галина

для жіночого журналу InFlora. ru

При використанні та передруці матеріалу активне посилання на жіночий онлайн журнал InFlora. ru обов’язкове

Знаходять:

  • консервований горошок
  • горошок
  • зелений горошок
  • горошок консервований
  • зелений горошок консервований
  • консервований горощок
  • горошок маринований
  • маринований зелений горошок
  • консервований горошок користь
  • маринований горошок